навівати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
навіватися — а/ється і наві/юватися, юється, недок. пас. до навівати і навіювати … Український тлумачний словник
навівання — я, с. Дія за знач. навівати … Український тлумачний словник
навіювати — див. навівати … Український тлумачний словник
навіяти — див. навівати … Український тлумачний словник
навішувати — 1 дієслово недоконаного виду вішати, надівати, прикріпляючи до чогось навішувати 2 дієслово недоконаного виду вішати в якійсь кількості розм … Орфографічний словник української мови
навішувати — I ую, уєш, недок., наві/сити, і/шу, і/сиш, док., перех. Вішати, надівати, прикріплюючи до чого небудь. II ую, уєш, недок., наві/шати, аю, аєш, док., перех., розм. Вішати у якій небудь кількості … Український тлумачний словник
навірчувати — I ую, уєш, недок., наверну/ти, верну/, ве/рнеш і наверті/ти, рчу/, рти/ш, док., перех. Обертаючи по гвинтовій лінії, надівати на що небудь; нагвинчувати. Навірчувати гайку на вісь. II ую, уєш, недок., наверті/ти, рчу/, рти/ш, док., перех. 1)… … Український тлумачний словник
навіяти — вієш, віє, Пр. 1. Злегка віяти, повівати. 2. Викликати певний настрій, стан. 3. Очищати певну кількість чого небудь. Навіяли корец пшениці за короткы минуты … Словник лемківскої говірки
навішувати — шую, шуєш, Пр. Надівати, прикріплювати до чого небудь … Словник лемківскої говірки
